Скалити, лю, лиш, гл.

1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить. Ном. № 10230.

2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака. Ном. № 12639.

3) Сильно бить, разбивать въ щепки. Угор.

4) Браниться, ручаться. Угор.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 130.