Ситний, а, е. !) = Ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92.

2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії. АД. II. 40.

3) = Ситий 3. Земля ситна.

4) = Ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш. Рудч. Ск. II. 16.

5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 124.