Сирівець, вцю и вця, м.

1) Хлѣбный квасъ. Чуб. VII. 446. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. Котл.

2) = Сириця.

3) мн. Сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью. Шух. І. 120.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 122.