Сирян, си́ряний, а, е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Мнж. 29. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай. Грин. III. 532.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 123.