Сировиця, ці, ж.

1) = Сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335.

2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сумск. у. Вода витягає сировицю з полотна.

3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. І. 16.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 123.