Синиця, ці, ж.

1) Синица. В саду щебечуть синиці. Чуб. V. 454.

2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (См.). КС. 1898. VII. 43. Ум. Сини́чка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 121.