Сивак, ка, м.

1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283.

2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168.

3) Порода голубей. Ум. Сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 117.