Серга, ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15.

2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. Сере́жка, сережечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 114.