Семянин, на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем’янина дома. Волч. у. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Г. Барв. 40. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем’янам: жінці й дітям. Г. Барв. 343.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 114.