Свіча, чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. Свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 110.