Світлий, а, е.

1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку. Чуб. V. 439.

2) Світле око. См. Око.

3) — тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. МУЕ. III. 45. Ум. Світленький, світлесенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 109.