Світильник, ка, м.

1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ.

2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 109.