Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об’їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. Як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. Я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 108.