Свідкувати, ку́ю, єш, гл. = Свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 107.