Святий, а, е. Святой. Хліб святий. МВ. (О. 1862. III. 52). Нехай мене святий хрест побє! — божба. Левиц. І. 413. Свята присяга перед тобою, що-сь присягався передо мною. Чуб. V. 374. — вечір. = Свят-вечір, — неділя. Свѣтлое воскресенье. У святу неділю не сизі орли заклекотали. Макс. — письмо. Священное писаніе.

2) Святой, угодникъ божій. Як Бог не поможе, то й святі не оборонять. Ном. № 16.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 111.