Сапати, паю, єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ.

2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.

Сапати, па́ю, єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 102.