Сажати, жа́ю, єш, гл.

1) = Садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. ІІІ. 350.

2) = Садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном.

3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС. 1882. II. 436.

4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить. ЗОЮР. ІІ. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 96.