Рядовий, а, е.

1) Обычный, обыкновенный.

2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. КС. 1884. І. 37. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. КС. 1882. ХП. 513.

3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. Мкр. Н. 16.

4) = Рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину. Чуб. V. 860.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 92.