Рядно, на, с.

1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Ном. № 12793. Виткала пятеро ряден. Черниг. у. Накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать. Ном. № 3420. Ум. Ряденце.

Рядно нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 92.