Ряд, ду, м.

1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд но ряду. Мил. 132. Ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. в ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. ІІ. 9. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. мн. II. 96.

2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде.

3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101.

4) мн. Ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202.

5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. Рядо́к, рядо́чок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 92.