Рум’яніти, ні́ю, єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум’яніла. МВ. ІІ. 156. Рум’яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 88.