Рум’яний, а, е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум’яна, кажуть, завжди п’яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. Рум’яненький, рум’янесенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 87.