Рубеж и рубіж, жа, м.

1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі.

2) Тупая сторона ножа и пр.

3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. Ум. Рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 84.