Ротатий, а, е.

1) Имѣющій большой ротъ.

2) Крикливый. Ото ротата — на все село. Ном. № 12983.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 83.