Росхитувати, тую, єш, сов. в. росхита́ти, та́ю, єш, гл.

1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк.

2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 82.