Рости, ту, теш, гл.

1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292.

2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 78.