Роспуск, ку, м.

1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе.

2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли. МВ. (О 1862. III. 74).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 77.