Про УКРЛІТ.ORG

роспукатися

Роспукатися, каюся, єшся, сов. в. роспукатися, каюся, єшся, гл.

1) = Роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай. Чуб. V. 157.

2) = Роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Кв. І. 29. Морозенко, козаченько як мак роспукався. Грин. ІІІ. 590.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 77.

вгору