Роспитуватися, туюся, єшся, сов. в. роспита́тися, та́юся, єшся, гл.

1) = Роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410.

2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспиталась. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 72.