Роспинати, на́ю, єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, пну, неш, гл.

1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку…. один за один рукав, а другий за другий розіпяли. Сим. 213.

2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп’яли. Шевч.

3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси. Дещо.

4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Чуб. III. 20. Гірше ляха свої діти її роспинають. Шевч. 215.

5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп’яв руки, піднявши вгору. Левиц. Пов. 194.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 72.