Роспаровувати, вую, єш, сов. в. роспарува́ти, ру́ю, єш, гл. Раздѣлять, раздѣлить пару, развести, разъединить. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували. Грин. III. 187. На що маю роспаровувати коней: купуйте обох. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 71.