Росквашувати, шую, єш, сов. в. росквасити, шу, сиш, гл.

1) Растворять, растворить тѣсто.

2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.

3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці. Ном. № 2378.

4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить. Ном. № 6576.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 66.