Розчухувати, хую, єш, сов. в. розчухати, хаю, єш, гл.

1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59.

2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 62.