Розчовпати, паю, єш, гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. І. 155.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 62.