Розсідатися, даюся, єшся, сов. в. розсістися, сядуся, дешся, гл.

1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк.

2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у.

3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж. 137. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. Ном. № 12156. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Чуб. V. 908. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Грин. III. 241. Де ударить, то розсядеться й шкурка. Чуб. V. 595.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 57.