Розриватися, ва́юся, єшся, сов. в. розірватися, вуся, вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11205. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Кв. І. 88. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 780.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 55.