Розоряти, ряю, єш, сов. в. розори́ти, рю́, риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 54.