Розміряти, ряю, єш, сов. в. розмірити, рю, риш, гл.

1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74.

2) — плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 52.