Розлука, ки, ж.

1) Разлука. Як ізв’яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. Чуб. V. 132.

2) Разводъ. Мировий розлуку дає. Г. Барв. 508.

3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. Розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки. Грин. III. 330.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 48.