Розжовувати, вую, єш, сов. в. розжувати, жую́, єш, гл.

1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи. Ном. № 6407.

2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй. Ном. № 12873.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 45.