Розжиток, тку, м.

1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить…. Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. Федьк. Пов. 64.

2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 156.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 45.