Роздиратися, ра́юся, єшся, сов. в. роздертися, деруся, решся, гл.

1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16.

2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 42.