Розважати, жа́ю, єш, сов. в. розважити, жу, жиш, гл. Утѣшать, утѣшить, развлекать, развлечь. Іди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її. МВ. І. 143. У бандурку виграває і сам себе розважає. Мет. 73. Розважайте дівчиноньку, щоб не журилася. Н. п.

2) Обдумывать, обдумать, взвѣшивать, взвѣсить обстоятельства дѣла. Ой куме ж мій, куме, ти розважний розуме, розваж тії слова, що я твоя кума. Чуб. І. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 33.