Роз’їздитися, джуся, дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.

Роз’їздитися, джуся, дишся, сов. в. роз’їхатися, їдуся, дешся, гл.

1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324.

2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40.

3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз’їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121.

4) Толстѣть, растолстѣть. Роз’їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 47.