Роз’їдатися, даюся, єшся, сов. в. роз’їстися, їмся, їсися, гл.

1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839.

2) Ѣсть много. Не роз’їдайся хліба: дорогий. Конст. у. Як роз’їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 47.