Роджений, а, е.

1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5.

2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 27.