Роблений, а, е.

1) Прич. прош. стр. отъ робити.

2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. Роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.

3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 26.