Рак, ка, м.

1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. Напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. Наловити раків. а) Утонуть. б) = Раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. Він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. Ном. № 5492. Рака стати = Раком стати. См. Стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371.

2) Насѣк. = Раглик. Вх. Пч. І. 6.

3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176.

4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113.

5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. Рачок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 4.