Разом нар.

1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Чуб. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає. МВ. ІІ. 70.

2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. Ном. № 2190. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити. Чуб.

3) Иногда. Разом густо, а разом пусто. Ном. № 7768.

4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. Ном. № 4846. І дуже дорого, і гроші не можна разом. МВ. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 3.