Раз, зу, м.

1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673.

2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Н. п.

3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Н. п.

4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328.

5) Раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у.

6) Раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у.

7) Раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26.

8) Одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І.

9) Від-разу, до-разу = Відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112.

10) В-раз = Ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб.

11) За-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у.

12) Hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у.

13) Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. Разо́к, разочок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 3.